БЛОГ ВЧИТЕЛЯ ГЕОГРАФІЇ МАТВІЇВ НАДІЇ СТЕФАНІВНИ
Рада вітати Вас на своєму блозі . Він буде корисним вчителям географії, учням, їхнім батькам, колегам та класним керівникам!
вівторок, 17 квітня 2018 р.
пʼятниця, 12 січня 2018 р.
інтерактивний прийом РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ
Як зацікавити учнів на будь-якому уроці: інтерактивний прийом «Геокодер»
Інтерактивний прийом, використання якого дозволить сформувати уявлення про відповідність певного факту, історичної події, відкриття, життя творчої особистості та інше певній точці на земній кулі.
Погодьтесь, школярі з більшим натхненням сприймають інтерактивні завдання: щось вигадати, відгадати, створити. Адже робота такого типу дозволяє не тільки запам`ятати новий матеріал, але і застосувати його за певних умов. Все це допомагає усвідомити учнем отриману на уроці теоретичну інформацію.
А чи забезпечують більшість таких прийомів очікуване створення цілісного уявлення про предмет вивчення? Мабуть, ні. Цього можна досягти, спробувавши пізнавати з урахування просторової прив'язки. Тому пропонуємо спробувати з учнями прийом «Геокодер».
Для чого
Прийом «Геокодер» дозволяє перевірити рівень засвоєння номенклатури: що де розташоване. Але картографічну відповідність можна добрати не лише в межах вивчення географії чи історії.
А якщо нанести на карту країни чи міста, де були здійснені найвизначніші наукові відкриття? Це дозволить виявити закономірності, непомітні на перший погляд!
Цей прийом можна дещо ускладнити: позначити на карті об'єкти, але не вказувати їх назву. За умовами завдання, їх треба відгадати згідно опису, який надає вчитель.
В ході роботи за цим прийомом у школярів формуються такі навички:
- вміння «читати» та наносити дані на карту за певною темою;
- точність нанесення інформації на карту;
- охайність оформлення картографічних матеріалів;
- співставлення теоретичних відомостей та їх місцеположення.
Принцип виконання
Учням видається попередньо підготовлений фрагмент контурної карти, на який необхідно нанести у чіткій послідовності перелік вивчених об`єктів, історичних подій тощо.
Цей прийом можна використовувати за двома ступенями складності:
- Вчитель називає послідовно об'єкт чи подію, а учень має нанести на карту цифру, яка відповідає порядковому номеру завдання та місцеположенню у просторі того, про що йдеться.
- Учитель надає певні факти про об`єкт чи подію, уникаючи самої назви, а учень в цьому випадку сам має здогадатись, про що йдеться. Умова виконання завдання — правильно визначити про об`єкт за описом, написати його назву та відмітити місцеположення на карті.
Зверніть увагу! Перш ніж запроваджувати цей прийом у формі контролю знань, попередньо опрацюйте матеріал перед дошкою.
Для проведення роботи підвищеного рівня складності в ході вивчення теми вчитель має надавати якнайбільше цікавих відомостей про перелік об`єктів, які планується виносити на контроль у такий спосіб.
Приклади завдань
На уроці географії можна запропонувати школярам такий приклад завдання різних рівнів складності:
Приклад завдання
першого рівня складності |
Приклад завдання
підвищеного рівня складності |
Позначити відповідною цифрою розташування на карті наступних об`єктів:
|
Написати назву об`єкта, про який йдеться, та позначити його місцеположення на карті відповідною цифрою:
|
Приклад відповіді першого рівня складності:
Приклад відповіді підвищеного рівня складності:
![]() |
|
На історії цей прийом можна використати на будь-якому уроці за навчальною програмою, запропонувавши школярам позначити на карті місця захоплення, проведення певних бойових дій, підписання договорів тощо.
На уроках літератури, фізики, хімії, біології чи астрономії такий спосіб контролю знань доречно застосувати під час вивчення видатних постатей. Відповідну просторову прив`язку доцільно робити або з місцем народження, або з видатним відкриттям/створення винаходу тощо.
Типові помилки учителя і учнів, яких можна уникнути
Учителя:
- винесення на контроль об`єктів, про які зовсім не йшлося протягом вивчення теми;
- надання невідомих класу ознак події чи об'єкта при проведенні завдання підвищеної складності.
Учнів:
- невідповідність цифри та ознаки об`єкта/події завданню (щоб знизити вірогідність виникнення цієї помилки, вчитель має диктувати послідовність завдань у найбільш прийнятному для класу темпі);
- велика похибка нанесення цифри та реальної відповідності положення об`єкта на карті (для уникнення такої проблеми треба попередньо узгодити з учнями, яка допустима точність нанесення).
Критерії оцінювання
Для кожного рівня складності прийому доцільно розробити окрему шкалу:
Для першого рівня складності шкала може включати такі критерії:
| Критерії | Бали | Кількість запитань в завдані | Загальна максимальна оцінка |
| Правильна відмітка на карті | 1 | 11 | 12 |
| Охайність виконання завдання | 1 |
Шкала оцінювання завдання підвищеної складності:
| Критерії | Бали | Кількість запитань в завдані | Загальна максимальна оцінка |
| Кожна правильно вказана назва об`єкта чи події, про які йдеться | 0,5 | 11 | 12 |
| Кожна відповідна позначка на карті | 0,5 | 11 | |
| Охайність виконання роботи | 1 |
Рефлексія
Обговорюючи результати роботи з учнями, доцільно нагадати, що у реальному житті карта застосовується багато де.
Певні події, що вивчаються в межах окремих областей знань, надають точкові знання і уявлення. А саме карта, що показує просторове розміщення об`єктів за певною темою, дозволяє збагнути більш глобальні процеси і виявити причинно-наслідкові зв'язки, які непомітні на перший погляд.
Контурні карти,
зошити з географії
та робота з ними
Інформаційно-методичний порадник
Інформаційно-методичний порадник «Контурні карти, зошити з географії та робота з ними» - призначений для вчителів географії, учнів загальноосвітніх навчальних закладів та всіх, кого цікавлять картографічні знання та географія.
В сучасних умовах контурна карта та робочий зошит учня є одним із головних елементів унаочнення і в подальшому джерелом географічних знань учнів в процесі вивчення шкільного курсу географія. Вони вже давно стали невід’ємним атрибутом навчання географії. Роботи з контурними картами становили і становлять значну частину передбачених програмою практичних робіт. Контурні карти і робочі зошити використовують під час вивчення нового матеріалу, його закріплення, у процесі застосування набутих знань, для обліку знань, з ним працюють на уроках і вдома.
Даний посібник може бути використаний вчителем для роботи з контурними картами як видавництва «Ранок», так і інших видавництв.
Зміст
І. Робота з контурними картами
1. Вступ
2. Підготовка учнів до роботи з контурними картами
3. Робота з нанесенням назв географічних об’єктів
4. Робота з застосуванням цифр
5. Робота з застосуванням градусної сітки
6. Робота з зіставлення природних компонентів і
виявлення причинно-наслідкових зв’язків
7. Робота з розрізними контурами
8. Робота з чистим контуром материка
9. Упорядкування й опис маршруту подорожі за контурною картою
10. Контурна карта «з висоти пташиного польоту»
11. Робота з контурними картами у 9 і 10 класах
12. Вимоги до робіт з контурною картою
ІІ. Робочі зошити з географії
1. Вимоги до робочого зошита з географії
2. Оформлення робочого зошита
зошити з географії
та робота з ними
Інформаційно-методичний порадник
Інформаційно-методичний порадник «Контурні карти, зошити з географії та робота з ними» - призначений для вчителів географії, учнів загальноосвітніх навчальних закладів та всіх, кого цікавлять картографічні знання та географія.
В сучасних умовах контурна карта та робочий зошит учня є одним із головних елементів унаочнення і в подальшому джерелом географічних знань учнів в процесі вивчення шкільного курсу географія. Вони вже давно стали невід’ємним атрибутом навчання географії. Роботи з контурними картами становили і становлять значну частину передбачених програмою практичних робіт. Контурні карти і робочі зошити використовують під час вивчення нового матеріалу, його закріплення, у процесі застосування набутих знань, для обліку знань, з ним працюють на уроках і вдома.
Даний посібник може бути використаний вчителем для роботи з контурними картами як видавництва «Ранок», так і інших видавництв.
Зміст
І. Робота з контурними картами
1. Вступ
2. Підготовка учнів до роботи з контурними картами
3. Робота з нанесенням назв географічних об’єктів
4. Робота з застосуванням цифр
5. Робота з застосуванням градусної сітки
6. Робота з зіставлення природних компонентів і
виявлення причинно-наслідкових зв’язків
7. Робота з розрізними контурами
8. Робота з чистим контуром материка
9. Упорядкування й опис маршруту подорожі за контурною картою
10. Контурна карта «з висоти пташиного польоту»
11. Робота з контурними картами у 9 і 10 класах
12. Вимоги до робіт з контурною картою
ІІ. Робочі зошити з географії
1. Вимоги до робочого зошита з географії
2. Оформлення робочого зошита
Географічні карти та прийоми роботи з ними.
Географічні карти та прийоми роботи з ними. Методика використання карт у процесі вивчення географії в школі
Карта — це особливий спосіб відображення дійсності у вигляді просторової моделі, що містить багато відомостей для вивчення географії. Сучасні дослідження географічних наук неможливі без тематичних карт.
Метою роботи з географічними картами є:
Формування в учнів знань про карту як модель земної поверхні, що відображає просторові і часові особливості певної території або явища;
Уміння користуватися картою як джерелом знань;
Сприяння розумовому розвитку дітей (розвитку уяви, просторового та абстрактного мислення).
Читання карти є складовою картографічного методу добування інформації. Це складний процес, і його слід виконувати у два етапи. Перший етап — вивчення пояснювального апарату карти (назва, легенда, масштаб). Другий етап — вивчення змісту карти.
Під час роботи з картою вчитель повинен орієнтувати учнів на три рівні читання карти.
Під час роботи з картою вчитель повинен орієнтувати учнів на три рівні читання карти.
І Рівень — це елементарне читання плану місцевості і фізичної карти в початковій школі. При такому читанні карти учень спирається, в основному, лише на свій життєвий досвід.
ІІ Рівень — це коли до власного досвіду додаються набуті географічні знання (5-7 класи). Учень повинен вміти за допомогою карти розповісти про властивості об’єктів, які на ній зображені, і відтворити просторові уявлення про їх розміщення. Бажано, щоб вивчення й аналіз карти закінчувалися складанням географічних описів або характеристик.
III рівень — це вміння працювати з картами різної темати- ки чи комплексними картами, а також з допоміжними даними, що можуть бути на полях карти (графіки, діаграми тощо).
пʼятниця, 15 грудня 2017 р.
ПЕРЕДНОВОРІЧНА ЯРМАРКА 2017
15 ГРУДНЯ 2017р. у школі проводилась НОВОРІЧНО-РІЗДВЯНА ЯРМАРКА. учні мого 7-Б класу взяли активну участь у цьому дійстві. Всі весело та активно продавали випічку, яку готували разом із батьками.
Підписатися на:
Дописи (Atom)

